Музей Бойової Слави

0_dfe84_3599889f_XXL

Запрошуємо гостей сайту  здійснити0_dfe89_5c7c581e_XXL

 віртуальну  оглядову  екскурсію музеєм

  Бойової Слави Скадовської ЗОШ  І-ІІІ ступенів № 3

Експозиція «Передумови та початок Другої  світової війни»

Історія людства знає безліч війн. Але дві з них  за масштабами руйнувань і людських втрат не мають рівних. Це Перша та Друга світові війни. Обидві пов’язані із ХХ століттям,  у них брали участь усі найбільші держави світу. Обидві прийшли з Німеччини, розгортаючи основні бойові дії у Європі. Про передумови та початок Другої  світової війни розповідає перша експозиція музею, цікавими  артефактами  якої є сторінка газети «Новое Время»№ 14.448 від 28 травня 1916 р.,  символ фашизму – фасція,  плани  Гітлера та Сталіна щодо переділу Східної Європи, польська пам’ятна монета 10 злотих 2009 року, присвячена 70-річчю початку Другої світової війни.

Експозиція «Початок війни Німеччини з Радянським Союзом»

22 червня 1941 року без оголошення війни фашистська Німеччина по-варварськи напала на нашу Батьківщину. Україна стала ареною жорстоких, смертельних боїв: 57 дивізій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї. А вже  13 вересня 1941 року нацисти окупували Скадовськ.

У вітринах музею ви можете побачити: плакат «Батьківщина-мати кличе!»,  гвинтівку Мосіна,  магазинну стрічку на 50 патронів до кулемета Максим, осколки розривних снарядів.

Експозиція «Герої острова Джарилгач. 13 вересня – 17 жовтня 1941 р.»

Командування Чорноморського флоту залишило на острові Джарилгач, розташованому в 7 км від Скадовська, 17 матросів Служби спостереження та зв’язку головної бази Чорноморського флоту на чолі зі старшиною  Іваном Кочетковим. Її метою було спостереження за переміщенням німецьких кораблів і літаків та інформування командування флоту в Криму. Ця служба у партизанських умовах діяла на острові до 17 жовтня 1941 року, коли під час останнього  нерівного бою матроси героїчно загинули, врятуватися вдалося лише радистові Миколі Сурмачу. Поблизу пристані на косі Глибока 09 травня 1967 року у пам’ять про подвиг джарилгацьких моряків було встановлено меморіальний комплекс. На острові було виявлено поховання 11 загиблих радянських воїнів. У 2007 році меморіал було доповнено стелою з повним списком імен усіх загиблих на острові воїнів.

Експозиція «Окупація Скадовська 13 вересня 1941 р. – 2 листопада 1943 р.»

Скадовськ перебував в окупації більше двох ро­ків. З перших її днів  почалися арешти, розстріли активістів, державних службовців, євреїв, які проводили ся за 3 км від міста в урочищі Цукури, що на західній околиці Скадовська.

Точну кількість жертв  встановити не вдалося. Відомо лише, що повністю була знищена єврейська громада міста, при ексгумації в урочищі було знайдено 350 тіл чоловіків, жінок, дітей. Слідча комісія зазначила, що серед роз­стріляних – 79 єврейських сімей та 15 циганських.

Друга світова війна ввела в лексикон народів Європи нові поняття – “жертва нацизму” та “остарбайтер”. Усі ці довгі роки колишні “остарбайтери” намагались якомога менше згадувати про своє перебування на німецькій землі. За них говорять архівні документи, що представлені в експозиції. Це комплекс речей Мари Василівни Сапунцової: знак «Ost», копія трудової книжки; документи Любові Андріянівни Кононенко; комплекс документів Леоніда Георгійовича Шинкаревського.

Експозиція  «Партизанський рух та підпілля»

Партизанський загін Омеляна Гірського  у складі 100 чоловік базувався в Цюрупинських кучугурах. Партизани руйнували телеграфні, телефонні лінії, знищували живу силу ворога й техніку. Реакція нацистів була стрімкою: уже в жовтні 1941 року біля с. Мала Андронівка партизани були оточені, Омелян Гірський та Олександр Ладичук загинули в бою, а в січні 1942 року було  знищено решту загону. У 1965 році на цьому місці був встановлений пам’ятний знак.

У Скадовську у 1942 році була  створена підпільна та псевдопідпільна гру­па. Загальна кількість тих, хто намагався боротися з окупантами сягала близько тридцяти. Псевдопідпільну групу очолювали мати з сином,  котрі агітували лю­дей боротися з німцями, а коли набиралася певна кількість патріотів, їх арештовували та роз­стрілювали.

Керували патріотами Василь Петрович Вахманін та Олек­сандр Олександрович Лисенков. Підпільники сконструювали радіоприймач і поширювали серед населення листівки з текстами зведень радянського інформаційного бюро, в яких повідомляли правду про успішні дії Червоної Армії по звільненню рідної землі від окупантів.

У 1943 році. групу було викрито. 09 червня були заарештовані 20 учасників групи, активістів відправили до Цюрупинського концтабору, де вони були розстріляні. Посмертно у 1967 році Олександр Лисенков та Юрій Нічик були нагороджені медаллю «За відвагу».

22 вересня 2011 року  у День партизанської слави було відкрито меморіальну стелу на честь Скадовських підпільників.

Експозиція «Звільнення Скадовська  2 листопада 1943 р.»

02 листопада 1943 року воїни 88-го гвардійського стрілецького  полку, що входив до складу 33-ої гвардійської  дивізії 2-ї  гвардійської армії 4-го Українського фронту, в ході Мелітопольської наступальної операції  звільнили Скадовськ від окупантів.  Першими в місто ввійшов розвідувальний батальйон дивізії на чолі з капітаном Григорієм Максимовичем Поважуком.

33 гвардійська стрілкова  дивізія була сформована 30 травня 1942 року. Свій  бойовий шлях довжиною в 8 тисяч кілометрів вона пройшла від Сталінграду до Кенігсбергу. В її рядах воювали 17 Героїв Радянського Союзу, 17 кавалерів ордену Слави, більше 20 тисяч гвардійців отримали високі нагороди Батьківщини.

09 травня 1944 року 588 солдат дивізії віддали своє життя за визволення міста Севастополь. Указом Президії Верховної Ради  Союзу РСР від 24 травня 1944 року 33-я гвардійська стрілкова дивізія нагороджена орденом Суворова ІІ ступеня та почесним званням “Севастопольська”.

 У музеї Бойової Слави зберігаються особисті речі, подарунки та спогади ветеранів  33-ої гвардійської дивізії: Поважука Григорія Максимовича, Дорошенка Івана Васильовича, Кожухара Семена Никифоровича, Кураєва Миколи Івановича, комплекс речей Петуха Григорія Івановича.

Експозиція «Скадовська авіагрупа 7 листопада 1943 р. – 24 квітня 1944 р.»

07 листопада 1943 р. за наказом командуючого Військово-повітряних сил Чорноморського флоту до Скадовська була перебазована авіагрупа з 75 бойових літаків «з метою найбільш ефективної блокади південно-західних портів Криму і дію на комунікаціях противника в північно-західній частині Чорного моря».

Скадовська авіагрупа діяла з 15 листопада 1943 року до почату березня 1944 року. За час бойових дій льотчиками авіагрупи збито в повітряних боях 78 ворожих літаків, потоплено 11 морських транспортів, 23 баржі, 16 десантних барж, 12 танків, 8 літаків на аеродромах, знищено 6 баз та складів боєприпасів, інше спорядження. Авіагрупа втратила 28 літаків. П’ять льотчиків авіагрупи  були удостоєні звання Героїв Радянського Союзу.

Експозиція  «Військово-морська база»

05 листопада 1943 р. була відновлена Очаківська військово-морська база,  місцем розташування якої, до звільнення  Очакова, було визначено Скадовськ. Командиром бази призначено контр-адмірала Дмитра Даниловича Вдовиченка.

На Очаківську військово-морську базу покладалося відповідальне завдання по визволенню міст Миколаєва та Одеси. У торпедних атаках відзначили­ся майбутні Герої Радянського Союзу – командири Іван Петрович Шенгур та Володимир Степано­вич Пилипенко. Тільки з 9 по 13 квітня  бригада здійснила 15 виходів. 17 травня 1944 р. 2-га Новоросійська ордена Черво­ного Прапора бригада торпед­них катерів під командуванням капітана 2-го рангу Віктора Тимофійовича Проценка поверну­лася до Очакова, куди раніше пе­ребазувалася й Очаківська військово-морська база.

Експозиція «Бойовий шлях Бориса Супруна»

Родини Супруна Бориса Кирилович та Петуха Григорія Івановича  подарували музею Бойової слави сімейні архіви, що стали перлиною його експозицій. Супрун Борис Кирилович з березня по грудень 1944 року служив у Скадовську,  у складі Очаківської військово-морської бази, саме тут познайомився з майбутньою дружиною Ольгою Афанасіївною Родіоновою.  В експозиціях музею представлені особисті речі Супруна Б.К., власноруч виготовлений  альбом «Служба в ВМФ», диплом про закінчення Вищого військово-морського училища ім. М. В. Фрунзе, документи, посвідчення, навчальні посібники за його авторством, власні поетичні збірки. Вивчення бойового шляху Бориса Супруна  дає можливість прослідкувати не лише життєвий шлях однієї людини, а й історію усієї країни.

Експозиція «Штурм Берліна та День Перемоги »

У штурмі Берліну брали участь скадовчани Дмитро Миколайович Богданов, Іван Леонтійович Бурячок, Георгій Микитович Буянов, Федір Климович Горобець,  Іван Микитович Пєвнєв, Володимир Георгійович Прасько та Микола Миколайович Шафрановський.

9 травня. День Перемоги. День, коли закінчилася війна у Європі. Люди старшого покоління пам’ятають: травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним. Ніби сама природа своїм таємним єством відчувала радість  визволення, що прийшло на нашу землю.

24 червня 1945 року в Москві на Червоній площі відбувся Парад Перемоги. Застигли, сяючи бойовими нагородами, війська. Серед  його  учасників– скадовчани Діденко Павло Петрович, Носаль Микола Никифорович, Водянчук Самуїл Федотович, Санін Микола Васильович.

Експозиція «Скадовчани – Герої  Радянського Союзу»

У лавах Червоної Армії та у підпіллі боролися проти ворога 817 уродженців та мешканців Скадовська, з них 709 удостоєні урядових нагород. Шістьом відважним  скадовчанам було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Серед них – Бабенко Яків Олексійович, Бордунов Олексій Миколайович, Гуманенко Володимир Полікарпович, Дунаєв Сергій Іларіонович, Карнаушенко Михайло Павлович та Соценко Олександр Микитич.

В експозиції музею представлений комплекс  Гуманенка Володимира Полікарповича: фотокопії часів війни, нагородний лист про присвоєння звання «Герой Радянського Союзу» від 03.04.1942 р.; копія посвідчення №1 та стрічка Почесного громадянина м. Скадовська.

Експозиція «Фронтові фотознімки скадовчан»

Історія має багато граней дослідження, і творять Історію не лише політики, полководці, вожді. Її творцями є люди… Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас зі старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, із солдатських обелісків, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над нацизмом.

За останніми даними, 630 скадовчан та 2795 жителів Скадовського району віддали своє життя за Батьківщину. Загалом за період війни серед уродженців міста Скадовська загинули або зникли безвісти 6 капітанів, 18 старших лейтенантів, 28 лейтенантів, 8 молодших лейтенантів, 9 старшин, 16 старших сержантів, 43 сержанти, 14 молодших сержантів, 3 єфрейтори та 486 червоноармійців. Із призваних жителів районного центру повернулися живими лише 186 земляків.

Еекспозиція «Вчителі-фронтовики та почесні члени колективу»

У цій експозиції представлені фотоматеріали та документи, фронтові листи, особисті речі: Пензи Олексія Григоровича – молодшого сержанта, телефоніста зенітно-артилерійської бригади, директора школи  1949–1965рр., учителя історії та географії; Тоцького Михайла Івановича- політрука авіаційної бази, учасника штурму Берліна, який залишив свій автограф на стіні Рейхстагу: директора школи 1965–1969рр., учителя фізики та астрономії; Сердюка Миколи Петровича – стрільця-радиста 45-го полку швидкісних бомбардувальників, фотодешифрувальника  59-го розвідувального дивізіону,  директора школи № 3 1969–1971р.р., учителя російської мови та літератури; Тимошенка Володимира Васильовича,  який воював на 3-му Українському фронті у складі 5-ї ударної армії у 109-й Гвардійській дивізії 309 гвардійського полку, учителя історії та географії. Члени музею Бойової Слави та дитячої громадської організації «Нащадки Перемоги» свято бережуть історичну правду про Велику Вітчизняну війну, про героїчний подвиг українського та інших народів у боротьбі з нацизмом.

chevron-right chevron-left

 Інформація про приведення у відповідність експозицій  музею  Бойової Слави (на виконання Листа МОН України  від 21.05.2015 р. №1/9-255)