ШКОЛА ЗУСТРІЛА СВОГО ГЕРОЯ

… Звично пролунав дзвоник на урок. Учитель біології Скадовської ЗОШ №3 Людмила Андріївна Черевко зайшла до 6-Б класу і розпочала заняття. Це  мав бути типовий урок біології – нічого надзвичайного. Але … стук у двері – і на порозі молодий хлопець, статний,  з великим букетом квітів. У Людмили Андріївни навернулися сльози на очі: «Невже це наш Еміль?», – не могла повірити вчителька. Так, це був її учень. Вони не бачилися 10 років. Ну, як у цьому мужньому воїні, котрий сьогодні захищає територію у зоні АТО, впізнати колишнього одиннадцятикласника Еміля Ішкулова?!

Він отримав поранення в бою і тому був відправлений у відпустку додому. Усього на 10 днів – побачитися з мамою. Але просто не міг не завітати до рідної школи. Коли тут дізналися про такого гостя – не могли просто так відпустити його випускники. Зібралася вся школа. Це була зустріч, сповнена душевності. Хвилювання і зворушливих миттєвостей, пройнята патріотизмом, любов’ю до України і великою гордістю за її синів, які стають на захист Батьківщини без жодних вагань, заради миру рідної землі самовіддано ризикують найдорожчим – життям і здоров’ям. 

Емілю Ішкулову 27 років, він закінчив Скадовську ЗОШ №3 у 2004 році. Хлопець розповів школярам, що з дитинства мріяв бути військовим і йшов до своєї мрії цілеспрямовано. Після закінчення Львівського військового інституту ім. П.Сагайдачного при Національному університеті «Львівська політехніка» отримав направлення до 25-ої окремої Дніпропетровської повітряно-десантної  бригади ЗСУ. Сьогодні старший лейтенант Еміль  Ішкулов – командир розвідвзводу  1-го парашутно-десантного батальйону.

Як справжній військовий, він не надто говіркий, адже не слова, а вчинки характеризують чоловіка. Весь виступ Еміля був  пройнятий вдячністю. По-перше, за волонтерську допомогу, що підготували учні та учителі школи і напередодні передали в зону АТО. По-друге, випускник дуже вдячний своїм педагогам за освіту та виховання.

– Школа має велике значення у житті людини. Те, що сьогодні вкладають у вас вчителі – і знання, і людські чесноти – треба обов’язково цінувати, це обов’язково знадобиться вам у подальшому житті. Особливо це сьогодні стосується історії – нашої історії.  Якось у зоні АТО ми дислокувалися  поблизу одного населеного пункту – я зайшов до школи, взяв пару підручників і почав перечитувати сторінку за сторінкою. Захотілося повернутися у шкільні роки і знайти відповіді на питання з історії України, які мене давно хвилюють.

Червоною лінією крізь усю зустріч пройшла тема патріотизму і нинішні події на сході.

 Україні дещо бракує патріотизму. Люди чомусь думають, що лихо їх не торкнеться, що війна – в іншому,  далекому регіоні і навіщо туди їхати. Мовляв, можна перечекати тут, вдома. Але це не так! Україна буде сильною і непереможною, якщо кожен з нас буде готовий її захистити! Сьогодні патріотизм – головне, що потрібно нашій країні, – зауважив Еміль.

   Він дуже скромний, але про його військові подвиги красномовно говорять нагороди: орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та нагрудний знак «За військову доблесть».

DSCF6172

DSCF6133

DSCF6155

DSCF6126

Залишити коментар

Залишити коментар