ШКОЛА ЗУСТРІЛА СВОГО ГЕРОЯ

… Звично пролунав дзвоник на урок. Учитель біології Скадовської ЗОШ №3 Людмила Андріївна Черевко зайшла до 6-Б класу і розпочала заняття. Це  мав бути типовий урок біології – нічого надзвичайного. Але … стук у двері – і на порозі молодий хлопець, статний,  з великим букетом квітів. У Людмили Андріївни навернулися сльози на очі: «Невже це наш Еміль?», – не могла повірити вчителька. Так, це був її учень. Вони не бачилися 10 років. Ну, як у цьому мужньому воїні, котрий сьогодні захищає територію у зоні АТО, впізнати колишнього одиннадцятикласника Еміля Ішкулова?!

Він отримав поранення в бою і тому був відправлений у відпустку додому. Усього на 10 днів – побачитися з мамою. Але просто не міг не завітати до рідної школи. Коли тут дізналися про такого гостя – не могли просто так відпустити його випускники. Зібралася вся школа. Це була зустріч, сповнена душевності. Хвилювання і зворушливих миттєвостей, пройнята патріотизмом, любов’ю до України і великою гордістю за її синів, які стають на захист Батьківщини без жодних вагань, заради миру рідної землі самовіддано ризикують найдорожчим – життям і здоров’ям. 

Емілю Ішкулову 27 років, він закінчив Скадовську ЗОШ №3 у 2004 році. Хлопець розповів школярам, що з дитинства мріяв бути військовим і йшов до своєї мрії цілеспрямовано. Після закінчення Львівського військового інституту ім. П.Сагайдачного при Національному університеті «Львівська політехніка» отримав направлення до 25-ої окремої Дніпропетровської повітряно-десантної  бригади ЗСУ. Сьогодні старший лейтенант Еміль  Ішкулов – командир розвідвзводу  1-го парашутно-десантного батальйону.

Як справжній військовий, він не надто говіркий, адже не слова, а вчинки характеризують чоловіка. Весь виступ Еміля був  пройнятий вдячністю. По-перше, за волонтерську допомогу, що підготували учні та учителі школи і напередодні передали в зону АТО. По-друге, випускник дуже вдячний своїм педагогам за освіту та виховання.

– Школа має велике значення у житті людини. Те, що сьогодні вкладають у вас вчителі – і знання, і людські чесноти – треба обов’язково цінувати, це обов’язково знадобиться вам у подальшому житті. Особливо це сьогодні стосується історії – нашої історії.  Якось у зоні АТО ми дислокувалися  поблизу одного населеного пункту – я зайшов до школи, взяв пару підручників і почав перечитувати сторінку за сторінкою. Захотілося повернутися у шкільні роки і знайти відповіді на питання з історії України, які мене давно хвилюють.

Червоною лінією крізь усю зустріч пройшла тема патріотизму і нинішні події на сході.

 Україні дещо бракує патріотизму. Люди чомусь думають, що лихо їх не торкнеться, що війна – в іншому,  далекому регіоні і навіщо туди їхати. Мовляв, можна перечекати тут, вдома. Але це не так! Україна буде сильною і непереможною, якщо кожен з нас буде готовий її захистити! Сьогодні патріотизм – головне, що потрібно нашій країні, – зауважив Еміль.

   Він дуже скромний, але про його військові подвиги красномовно говорять нагороди: орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та нагрудний знак «За військову доблесть».

DSCF6172

DSCF6133

DSCF6155

DSCF6126

Залишити коментар

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.