З днем народження, рідне місто!

  Останнього вересневого суботнього ранку все було, як зазвичай. Хтось поспішав на ринок, хтось намагався вирішити свої нагальні проблеми, а хтось неквапно прогулювався спокійними вуличками нашого затишного міста. Та, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що й  перші, і другі, і треті пам’ятали: день сьогодні справді урочистий. Над нашим чарівним містом сходило сонце, народжувався новий день , який принесе  тепло благодатній землі. Небесне світило, ніби з висоти бачачи, що відбувається насправді, весело вигравало промінням.

     На центральній площі гучно звучала музика. Святково одягнені скадовчани відзначали День народження міста, як свій. Коли вийшла на площу, мене охопила гордість: ”Я теж причетна до цього,” – подумалося мені. “І це все для тебе, моє місто!” –  із гордістю говорила я.  Вдивляючись в обличчя жителів, розуміла, що люди, які живуть поряд зі мною, добрі, чуйні, завжди готові допомогти. І немає жодного значення, якою мовою вони говорять. Усе, що ними робиться, іде від щирого серця.

      Були заплановані  різноманітні заходи до 121 –ї  річниці заснування Скадовська, щоб ні малюк, ні сивочолий старожил не сумували. Це і  панахида на честь  С.Б. Скадовського та його родини, і конкурс малюнка на асфальті, і ярмарок місцевих товарів, і спортивні змагання. Увечері ж  привітанням  від мера міста розпочалася програма. Згодом на площі з’явилося безліч дитячих візочків, що взяли участь у параді «Дорогу карапузам!» на визнання найкращого. Виступили й артисти Херсонського обласного академічного музично – драматичного театру ім.М.Куліша, зірки української естради,  яких оплесками зустріли глядачі.

     Потурбувалася місцева влада й про те, щоб були  відзначені  на святі господарі, які  дбають про порядок,  допомагають  у вирішенні невідкладних питань із благоустрою міста. Серед них родина мого однокласника Чепурного Романа, двір якого прикрашатиме табличка «Двір зразкового порядку».

      З нетерпінням  чекали салют. Під спалахи різнобарвних  зірок скадовчани загадували бажання – щастя собі й своєму місту на довгі – довгі літа.

     «З чого починається любов до отчого краю?» – не раз запитувала  себе.

Ти любиш тут кожну квітку, її усмішку, топольку, що прикрашає алею до набережної, до болю знайомих незнайомців, яких часто зустрічаєш під час прогулянок. Усе це дороге, рідне, наймиліше. Звідки й коли прийшла до тебе ця любов і залишилася? Мабуть, із розповідей рідних, цікавих повідомлень учителя історії, від самого себе. А ще, напевно, із започаткованої цьогоріч традиції – урочистої посвяти першокласників « Я –скадовчанин!»

       Моє  життя нерозривно пов’язане з твоїм. Щодень  радію успіхам і бажаю процвітання тобі, рідне місто!

IMG_6779-300x200

IMG_6749-300x200

Залишити коментар

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.