ЗУСТРІЧ ІЗ ВЕТЕРАНОМ ВІЙНИ В АФГАНІСТАНІ

15 лютого в державі та Збройних Силах України відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата є даниною поваги до українських воїнів старших поколінь, які за рядянських часів виконували свій обов’язок далеко за межами рідної землі.

Афганістан, Ангола, Алжир, В’єтнам, Ефіопія, Єгипет, Камбоджа – ось той неповний перелік країн, де через вогнища бойових дій пройшли тисячі наших співвітчизників. Для кожного з них ці криваві військові конфлікти стали школою мужності і відваги, перевіркою на міцність і психологічну стійкість.

Напередодні пам’ятної  дати – дня  виводу військ із Афганістану –  працівниками Скадовського краєзнавчого музею в тісній співпраці з учнями 7-В класу (класний керівник Буравцова Є.Б.) було проведено тематичний захід. На зустріч із школярами, їхніми батьками, педагогами завітав учасник воєнних дій – Безуглий Юрій Павлович, якого представила завідувач музейними фондами Степанова Євгенія Іванівна.

З уст присутніх  звучали зворушливі слова про трагічні події вісімдесятих, коли керівництво Радянського Союзу  вирішило надати допомогу Афганістану в  урегулюванні ситуації в країні. «Юнаків, які йшли до лав армії, направляли в чужу для них країну з метою виконання інтернаціонального обов’язку»,- розпочав Юрій Павлович.

Згодом ініціативу в спілкуванні перейняла Євгенія Павлівна, яка із захопленням ознайомила з невідомими для  присутніх  фактами з  життя колишнього воїна-інтернаціоналіста: навчання, перебування в Кабулі, нагороди, серед яких і медаль «За бойові заслуги», і відзнака з нагоди 25-ої річниці виводу військ з Афганістану. Свої спогади  Ю.П.Безуглий продовжив розповіддю про випадок, коли йому довелося вирушити на завдання з мінерами. Сталося так, що Юрій Павлович, а він був водієм, залишився в кабіні БТР із собакою, який супроводжував військових. Хвилини очікування здавалися годинами, бо небезпека чатувала на кожному кроці, але коли всі живі й неушкоджені повернулися з завдання, то першим про це сповістив чотириногий друг, радісно повизгуючи.

Почули ми і про те, як нелегко переживати втрату рідної тобі людини. Хто з нас не бачив документальних фільмів про вантаж «200», не чув пісню про «чорний тюльпан»?…Про таке ніхто й ніколи не забуде. Ще раз переконалися в тому, що підтримка, дружба, взаємовиручка й розуміння допомагають у нелегкі й вирішальні моменти.

15 лютого – особливий день для “афганців”, бо закінчилася нарешті війна. Щороку ветерани-інтернаціоналісти відзначають його як пам’ятний для тих, хто повернувся, і тих, хто залишився назавжди в серцях.

chevron-right chevron-left

Залишити коментар

Залишити коментар